Візитка

Штрихи до портрета...

«Блаженна людина , що насичується

від плодів своєї праці, і шукає в ній утіху»

Святе Письмо

Мельник Наталія Іванівна – вчитель української мови та літератури гімназії №9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, спеціаліст вищої категорії, старший учитель. Педагогічній стаж - 14 років. Працює   над  проблемою: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури».

Працюючи над проблемою ставлю такі завдання:

Ø сприяти підвищенню активізації навчальної діяльності учнів;

Ø  розвивати творчі здібності учнів;

Ø формувати критичне мислення,  як різновид творчого;

Ø розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;

Ø реалізувати вимоги мовної й мовленнєвої компетентностей в єдності складових : слухання, читання, говоріння, письмо

Ø  застосовувати завдання і вправи, які б впливали на формування навчальних компетенцій учнів

Головне завдання, що стоїть перед школою і кожним педагогом, - дати учневі належну і якісну освіту. Найважливіше завдання школи з питань навчання – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Школа мусить навчити кожного учня знаходити шляхи до розв’язання проблем, формувати в школярів здатність до самостійного, творчого мислення.

На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише частку своїх сил.

За словами Конфуція

Три шляхи, що ведуть до знань:
шлях роздумів – найблагородніший,
 шлях наслідувань – найлегший,
шлях дослідження – найважчий.
         Якщо дитина протягом уроку працювала – вчилася встановлювати взаємозв’язки між явищами та предметами, пояснювати, аргументовано відтворювала засвоєне, захищала свою думку,і при цьому не втратила віри в себе, то урок не пройшов даремно. Дуже  важливо бачити, що діти отримують найбільшу радість і задоволення від  роботи на уроці; що очі у дітей загоряються у той момент, коли їх навчають чомусь значному, важливому в житті, а не для отримання оцінки.

Активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, підвищити в них інтерес до процесів здобуття знань, формування навчальних компетенцій – ось що я обов’язково прагну реалізувати у своїй роботі. Цьому сприяє не тільки розвиток розумових здібностей дітей, а й добір ефективних методів та методичних прийомів, ґрунтовна мотивація теми уроку, доцільність вивчення матеріалу, наступність і послідовність його засвоєння, урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини. На уроках найчастіше використовую активні форми і методи навчання, «пожвавлюю» заняття захоплюючими оповідями, лінгвістичними загадками, іграми тощо.

На уроках української мови та літератури використовую  інтерактивні форми роботи.

Така робота надає:

УЧНЕВІ

Ø Свідоме включення у спільну діяльність

Ø Підвищення пізнавальної активності

Ø Розвиток навичок спілкування і взаємодії

Ø Удосконалення роботи з різними матеріалами

УЧИТЕЛЮ

Ø Нестандартний підхід до навчального процесу

Ø Різноманітне опанування навчального матеріалу

На уроках застосовує такі інтерактивні форми роботи: робота в парах, робота в групах, мозковий штурм, складання тексту із словами на одну букву(тавтограма): наприклад, Стоїть стара скирта соломи. Спека. Серпневе сонце смалить.

При застосуванні інтерактивних методів на уроках літератури, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому вони найбільш сприяють формуванню в учнів навчальних компетенцій, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчання. Приклади інтерактивних видів роботи на уроці:

Ігрові моменти «Хто швидше?»
«Дивись, не помились»,
«Одним словом»,
метод «Прес», для виконання усних вправ. Наприклад, при визначенні  складносурядних  і простих речень в 9–му класі пропонує

·        Я вважаю, що…

·        Тому що…

·        Наприклад…

·        Отже…

Також використовує «Кодоване письмо» (вибрати і записати тільки цифри подібних речень, наприклад, тільки складносурядних),

«Чарівна скринька»,
«Пінг – понг»

Ефективним на уроці є створення проблемних ситуацій. Наприклад, під час вивчення «Енеїди» І. Котляревського

Ø Уявіть себе в образі І.П.Котляревського. Розкажіть від його імені про  Полтаву кінця ХУІІІ ст. ,  дитинство та юність письменника .

Ø Уявіть ,що ви мандруєте з Енеєм. У якій країні ви зупинилися б найдовше ? Чому? Складіть карту – схему вашої подорожі.

Ø Уявіть , що до Вас на свято має прибути делегація з-за кордону. Ви входите до складу комісії з підготовки зустрічі гостей. Складіть святкове меню , яке представляє національну українську кухню , скориставшись переліком страв,   поданим у поемі І.Котляревського « Енеїда ».

Ø Ваш однокласник негативно сприймає образ Енея , бо вважає ,що той тільки п’є та гуляє. Визначте своє ставлення до такої думки. Відповідь побудуйте у формі діалогу з товаришем.

Проблемні питання: Чому Лоскотона в казці В. Симоненка показано в образі дядька, а нехлопчика, чи дідуся? Чи притаманний спосіб життя фарбованого Лиса сучасникам?

На уроках літератури працює із заповненням «Паспорту твору». Ця робота вимагає застосування  різноманітних компетенцій ( хто автор твору, рік написання, літературні та життєві джерела написання твору, персонажі твору, проблеми , порушені в творі, основна думка твору). Також на уроках літератури працює над вдосконаленням умінь спостерігати, аналізувати, робити висновки, відчувати твір, розвивати читацьку увагу до найдрібніших деталей життя, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам, прагнути наслідувати кращі риси героїв

У своїй діяльності намагаюся  урізноманітнювати уроки. Також використовую ігрові моменти. У навчальних іграх немає тих, хто програв, або виграв, тут виграють всі. Це дає змогу виявити навчальні компетенції учня.

Наприклад. ДИДАКТИЧНА ГРА

 «Кола на воді»: учні вибирають довільне слово. Записується на дошці стовпчиком. На ці букви вибирають нові слова, до слів речення, на основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію

С- сніжок – настав ранок, прокинулась сніжинка;
т – танок – закружляла у веселому танку;
і – іній – іній вкрив усе навкруги;
н – небо – небо послало сонячне проміння;
а – акація – сніжинка сіла на акацію перепочити;

Такі вправи розвивають мовлення, допомагають в написанні яскравих оповідань, вчать фантазувати, розвивають уяву.

«Конструктор»

Ø Поміняйте місцями склади:
банка, насос, нора, рама(кабан, сосна, рано, мара)

Ø замініть підкреслену букву у словах так, щоб нові слова відповідали на питання хто?
тин, ребра, сюди, лавка…;(син, зебра, люди, мавка)

Ø утворіть анаграму (перестановку букв) зі слів:
колба, клоун, наказ, материк, коршун…(бокал, кулон, казан, метрика, шнурок)

«Визбирувач»

У своїй роботі користуюся  такими заповідями

Ø Кожна дитина талановита.

Ø Кожна дитина має право на помилку.

Ø Кожна дитина має право на вільний творчий пошук

На уроці намагаюся спланувати роботу так, щоб чимось здивувати, зацікавити, щоб пробудити уяву. Ця захопленість створює емоційну обстановку, налаштовує учнів на певний емоційний тонус у навчально-пізнавальній діяльності, забезпечує розвиток пізнавальної активності, формує навчальні компетенції. Головне – навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.

      Позакласна робота.  керівник  фольклорного  гуртка. Протягом останніх трьох років вихованці гуртка ставали переможцями фестивалю «Степові джерела» в номінації «Фольклор».  У  2013  гуртківці брали участь у конкурсі «Театральна молодь креативного міста», де посіли І місце; 2014 рік - І місце, 2015рік - І та ІІ місце,2016 рік - ІІ місце